КОМПОЗИЦІЙНА ГЕОМЕТРІЯ. ВИЗНАЧЕННЯ

Автор(и)

  • В. М. Верещага Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя), Україна https://orcid.org/0000-0003-0038-8300
  • Є.О. Адоньєв Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя), Україна https://orcid.org/0000-0003-1279-4138
  • Е.Г. Муртазієв Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя), Україна https://orcid.org/0000-0002-2154-5523
  • Е.Г. Муртазієв Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя), Україна https://orcid.org/0000-0002-2154-5523
  • К.Ю. Лисенко Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя), Україна https://orcid.org/0000-0003-3047-6352
  • І.В. Верещага Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя), Україна

Ключові слова:

композиційна геометрія, композиційні матриці, точковий поліном однопараметричний, точковий поліном двопараметричний, точковий поліном трипараметричний

Анотація

вперше надано визначення композиційної геометрії, у якому вказується, що будь-який геометричний об'єкт в ній, розглядається як композиція точок. Наголошується, що точкові рівняння утворюються відносно базисних точок об'єкта, тобто вони є безвідносними щодо системи координат. Крім того, надаються пояснення щодо індиферентності компообʼєктів стосовно розмірності координатного простору. Показано, що функціональний базис створюється індивідуально для кожного компообʼєкту, виходячи з його розмірів і кожний елемент функціонального базису є інваріантом паралельного проєктування. Йдеться про те, що будь-які проєкції паралельного проєктування утворюються через проєктування на осі системи координат. Показано, що будь-яка композиційна точка (компоточка) може описуватися точковими поліномом n-го степеня. Вперше надається метод утворення рівняння геометричного тіла довільної форми у вигляді трипараметричного точкового поліному, який детермінує точки компотіла як на його поверхні, так і всередині нього. Вказується, що в компогеометрії розроблено теорію композиційних матриць для формалізації компооб'єктів і узагальненого розв'язання задач з ними. Показано, що методом композиційної геометрії є метод відношень, тобто для кожного об'єкту розглядаються не розміри, а відношення розмірів, що вибудовуються за певними правилами

Біографії авторів

В. М. Верещага, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя)

д.т.н., професор

Є.О. Адоньєв, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя)

д.т.н., доцент

Е.Г. Муртазієв, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя)

к. пед.н., доцент

Е.Г. Муртазієв, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя)

к. пед.н., доцент

К.Ю. Лисенко, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя)

Phd

І.В. Верещага, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (Україна, м. Запоріжжя)

системний програміст

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2025-06-13

Як цитувати

Верещага, В. М., Адоньєв, Є., Муртазієв, Е., Муртазієв, Е., Лисенко, К., & Верещага, І. (2025). КОМПОЗИЦІЙНА ГЕОМЕТРІЯ. ВИЗНАЧЕННЯ. Прикладна геометрія, інженерна графіка та об’єкти інтелектуальної власності, (XIV), 8–12. вилучено із https://jagegip.kpi.ua/article/view/332165